Пісня "Я між них така пуста" у виконанні DOVI & NICHKA занурює слухача у роздуми про втрачене кохання, час, який нещадно минає, та зміни, які ці процеси приносять у життя людини. Ліричний герой пісні звертається до коханої людини, розкриваючи глибину своїх почуттів та невимовну тугу через втрату зв'язку з нею. Метафора нерозрахованих доз, яка повторюється на початку кожного куплету, символізує помилки та непорозуміння, що призвели до віддалення між закоханими, перетворивши їхнє кохання на щось холодне та віддалене, ніби зникле під дією морозу.
Листи, про які йдеться у пісні, стають символом спроб зв'язатися з минулим та висловити ті емоції, які залишилися невимовленими. Ліричний герой говорить про свої спроби досягти коханої, навіть попри фізичну та емоційну відстань, яка їх розділяє. Мости, які він намагався побудувати, щоб знову з'єднатися з коханою, оповиті снігом невдач та нерозуміння, що ускладнює це з'єднання.
У фінальній частині пісні розкривається глибока печаль та прийняття неминучого. Ліричний герой визнає, що час "вже настав" для того, аби з миром відпустити минуле та кохану людину, хоча це й приносить йому біль. Ця здатність відпустити минуле, незважаючи на біль, відображає зрілість героя, його готовність прийняти реальність та йти далі, залишивши позаду спогади, пов'язані з коханою особою. Таким чином, пісня є роздумом про втрату, любов, розставання та необхідність впоратися з болем, щоб рухатися вперед.