Ця пісня розкриває тему втраченого зв'язку та спогадів між двома людьми, які разом пережили багато, але з часом віддалилися один від одного через доросле життя та його виклики. У ній йдеться про спроби звернутися до минулого, написавши лист, який стає символом спроби відновлення зв'язку або підсумкового прощання.
У першій частині тексту акцентується на тому, як легко можна "зникнути як морози", що натякає на те, що відносини між людьми можуть швидко згасати, коли вони стають дорослими і втрачають здатність цінувати моменти, які їх об'єднували. Ліричний герой намагається побудувати міст до спогадів, але усвідомлює, що шлях до них "снігом заростає", символізуючи перешкоди, які з'явилися з часом.
У другій частині тексту розвивається ідея про недосяжність минулих відносин і спогадів, а також про відчай і сподівання на можливість знову знайти зв'язок. Повторення мотиву листа підкреслює глибокі емоції та приховане бажання ділитися своїми думками і почуттями, незважаючи на розлуку.
В останній частині, повторення про те, що вони "зникли як морози" та "стали надто дорослими", підсумовує головну думку пісні про те, як дорослішання може призвести до втрати близькості та спонтанності, які були в дитинстві та юності. Лист стає останньою спробою зберегти зв'язок або ж відпустити минуле з миром. Це вираження прийняття реальності, але й надії на те, що сніги розтануть і можливість для зв'язку знову з'явиться.