Ця пісня розповідає історію втраченого зв'язку між двома людьми, які колись були близькими. Символічно, пісня розпочинається зі згадки про зиму і метафоричного невдалого "розрахунку доз", що веде до розмивання відносин між героями, які "зникли як морози", ставши занадто дорослими для колишньої близькості та невинності своїх відносин.
У серці пісні лежить образ будівництва моста - спроби створити шлях назад до втраченого зв'язку, до спільного минулого, яке тепер виглядає так далеко та недосяжно, заросле снігом непорозумінь та відстані. Цей міст символізує намагання відновити відносини, але натомість стає лише пам'яткою невдалого з'єднання.
Фінал пісні оголює емоційну вразливість героя, який змирюється з втратою та готовий відпустити минуле. "Напишу тобі листа" - не просто слова про прощання, але й про звільнення від болю, яку несуть невимовлені слова та нерозділені почуття. Лист стає останнім мостом, який, хоч і не з'єднує серця як колись, але дозволяє герою висловити те, що залишилося невимовленим, перед тим як остаточно відпустити минуле. Пісня завершується на ноті прийняття та змирення з тим, що деякі речі в житті неминуче залишаються позаду, як морози, що зникають з настанням весни.