Пісня "Вже пройшло за сотню літ" виконавців Morphom та SadSvit сповнена глибоких роздумів про час, війну та значення особистого внеску в боротьбу. Вона починається з роздумів про невідворотність дій і наслідків, наголошуючи на тому, що кожен із нас несе відповідальність за свої рішення. Це підкреслюється повторюваним рефреном, який закликає не шкодувати про себе, а замість цього думати про тих, хто чекає вдома, і про захист дому та рідних.
У наступних рядках пісні мова йде про спогади та сновидіння, які слугують нагадуванням про те, що важливо пам'ятати про тих, кого ми знали, і триматися за символічний "стяг" життя та пізнання. Це вказує на необхідність жити повноцінним життям, незважаючи на труднощі.
Згадки про "сивий дим" та "сонця цвіт" вводять образи втрати та меланхолії, але також і надію на повернення до життя після "сотні літ". Відчуття втрати теплоти слова та кольорових днів символізує втрату невинності та радості життя через війну та конфлікти.
Пісня завершується закликом до боротьби і виживання, нагадуючи про важливість повернення живим та необхідність продовжувати боротьбу за мир і безпеку. В цілому, пісня є висловлюванням сподівань, побоювань та роздумів про життя в часи невизначеності та конфлікту.