Morphom, SadsvitВже Пройшло За Сотню Літ Як Я Забував Теплоту Всіх Слів

Ця пісня відображає глибокі та багатогранні емоції, пов'язані з віддаленістю, часом та втратою. Вона зачіпає тему війни, відсутності, і, одночасно, надії на повернення. Автори пісні говорять про складність збереження внутрішнього світу та спогадів про домівку в умовах далекої віддаленості та воєнних дій. Згадується про важливість не забувати про тих, кого ти знаєш і хто чекає тебе вдома, підкреслюючи значення пам'яті та спілкування з коріннями.

У другій частині тексту акцент робиться на часі, який пролетів "за сотню літ", символізуючи довготривалу відсутність та відчуженість. Це відчуття втрати теплоти і невинності минулого контрастує з реальністю воєнного стану, де кожен новий день є боротьбою за виживання. Пісня висвітлює внутрішній конфлікт між бажанням залишитися зі своїми спогадами та необхідністю продовжувати боротьбу.

Завершальні рядки підкреслюють колективний досвід тих, хто залишається вдома, чекаючи на повернення своїх близьких. Меседж пісні зводиться не тільки до особистої втрати та надії, а й до ширшої картини взаємопідтримки, сили духу та важливості повернення "живим", що стає символом не лише фізичного, а й духовного виживання.