Пісня "І вже в останнє пролунали дерев'яні лади" у виконанні Morphom та SadSvit торкається глибоких емоцій, пов'язаних з віддаленістю, чеканням та надією на повернення. Це оповідь про тих, хто залишився вдома, та про тих, хто відійшов виконувати свій обов'язок, зокрема захищати свій дім і близьких. Вона передає спільне почуття відповідальності та жертви, що об'єднує людей у складні часи.
У перших рядках акцентується на важливості не шкодувати себе та розумінні того, що кожен вчинок має свої наслідки. Ліричний суб'єкт звертається до тих, хто перебуває далеко від дому, нагадуючи про важливість повернення живим і про тих, хто чекає вдома.
В наступних віршах пісня переносить нас у світ спогадів та мрій, де кожен момент життя сповнений глибшого значення. Поетичні образи травня, дому, зорепаду, і дерев'яних ладів використовуються для вираження спогадів та надій, що єднають минуле, теперішнє і майбутнє.
Заключні рядки зосереджуються на постійній боротьбі і прийнятті життєвих випробувань з гідністю. Вони нагадують про циклічність існування, де кожен день є шансом змінити майбутнє, тримаючись за віру і надію, що підтримують дух у найтяжчі часи. Пісня закликає слухачів цінувати кожен момент життя, пам'ятати про своє коріння і вірити в повернення додому.