У пісні "Ми зустрінемося у гаю де конвалія цвіте" від ГУРТУ "ЗОРЯНА НІЧ" розповідається про невзаємне кохання та проходження часу, яке несе з собою як втрати, так і надію на нові зустрічі. Персонаж звертається до Наталочки з питаннями та докорами, згадуючи спільно проведені весняні вечори, які вже не повернути. Час, символізований минулим літом та куванням зозулі, виступає невблаганним свідком їхніх стосунків.
Особливу увагу у пісні приділено цвітінню конвалій у маї, що стає символом щасливих моментів їхнього життя, а також метафорою надії та відродження. Цей мотив повторюється і в кінці пісні, коли, незважаючи на все минуле горе та втрату, з'являється перспектива нової зустрічі в гаю, де знову цвістимуть конвалії. Це віщує можливість нового початку або, принаймні, момент, коли можна буде знову зустрітися і, можливо, зцілити рани минулого.
Загалом, пісня є роздумами про втрачене кохання, про минуле, яке вже не повернути, але і про майбутнє, яке все ще може принести щастя. Зозуля та цвітіння конвалій у маї стають символами циклічності життя, де після кожної зими приходить весна, а з нею – нові сподівання та зустрічі.