Пісня "І зозуля знову закує" виконавця ГУРТ ЗОРЯНА НІЧ оспівує невиконане кохання та ностальгію за минулими часами. Вона відкривається зверненням до Наталочки, до якої співак має нерозділені почуття. Він запитує, чому вона не може його полюбити, незважаючи на багато чарівних весняних вечорів, проведених разом. Ця лінія підкреслює глибоку прихильність співака та його розчарування в тому, що їхні стосунки так і не розвинулись.
У другій частині пісні йдеться про неминучий плин часу, символізований закінченням літа. Автор виражає жаль, що час не можна повернути назад, і все, що залишається – це спогади про минуле, які вже не повторяться. Згадка про кування зозулі та цвітіння конвалії в травні вносить елементи природи, які слугують метафорами надії та оновлення, незважаючи на пережитий біль.
В останніх рядках пісні повертається мотив суму, але разом з ним з'являється і обіцянка нової весни, нових зустрічей у гаю, де знову цвітиме конвалія. Це викликає образ кола життя, де кожен кінець є також новим початком. В кінцевому підсумку, пісня виражає віру в те, що, незважаючи на втрати та невдачі в любові, життя продовжується, і кожна весна принесе нові можливості для щастя. Спогади про минуле вчать цінувати моменти радості, які ще попереду.