Пісня "І покинули люди свої хати" у виконанні LOBODA є сильним емоційним вираженням непохитності та незламності нації, що стикається з труднощами та агресією. Вона говорить про народ, який, незважаючи на велику втому та переповнену чашу терпіння, залишається сильним та готовим до захисту своєї країни та свободи. Цей лейтмотив пронизує всю пісню, підкреслюючи непокору та готовність відстоювати свої права.
Основна тема пісні - це відчуття непорушної сили та волі до життя, що проявляється навіть у найскладніших умовах. Історія, розказана у пісні, відображає реальні події, коли люди змушені були покинути свої домівки через зовнішню агресію, але це лише загартувало їхній дух. Вона розповідає про боротьбу, про неприйняття зради та агресії, про силу духу, який не дозволяє зламатися.
Повторюваний рефрен про непереможеність та трохи втому, але не зламаність, символізує єдність та витривалість народу, що стикається з викликами. "Чаша терпіння давно переповнена" слугує метафорою досягнення межі, після якої настає час для рішучих дій та "розплати", що вимагається за зазнані страждання та втрати.
Згадка про "гнів українських синів" та відсилання до крові, пролитої за свободу, виражає глибоку відданість захисту власної землі та готовність захищати своє майбутнє, незалежно від жертв. В цілому, пісня є могутнім гімном сили, волі та непереможності народу, що бореться за своє право на свободу та гідне життя.