Артем Лоік, BakaОкупанте Те Поле Не Ру Те Поле Юей

Ця пісня – справжній гімн непохитної віри та незламної волі українського народу перед обличчям випробувань війною. Вона втілює в собі глибоку віру в перемогу, незважаючи на всі труднощі та втрати. Автори пісні говорять від імені всього народу, підкреслюючи єдність та рішучість стояти до кінця.

У першому блоку тексту висловлюється впевненість, що війна, хоч і принесла багато болю, також виявила справжню суть і силу людей, їхню готовність захищати свою землю та ідентичність. Посил на важливість пам’ятати історію та уроки, що її випливають, звучить як заклик до майбутніх поколінь.

Далі йдеться про непорушну віру в своє військо та його здатність до перемоги. Це віра не тільки у фізичну силу захисників, але й у їхній моральний дух, у їхнє серце та відданість справі. Ліричний герой заявляє, що навіть після втрати, нове покоління продовжить справу батьків, зберігаючи пам'ять та цінності.

Останні рядки пісні наповнені метафорами та символами непереможного духу українців, які, незважаючи на всі виклики, зберігають віру у свою країну та своє майбутнє. Заклик до віри у свободу, у мирне майбутнє, де сльози будуть витерті, а зло – переможене, підсумовує головну думку пісні – незламність та віру у краще майбутнє для України. Це не просто слова; це вияв національного духу, готового протистояти викликам та виборювати своє право на свободу та незалежність.