Пісня "Я вірю що світло замінить тьму нехай під ногами шипить змія" виконавців Артем Лоік та Baka є виразним твором, який занурює слухача у глибокі роздуми про віру, надію та незламність духу народу. Вона переплітається з болем, втратами, але й непохитною вірою в світле майбутнє, де зло і тьма поступляться місцем світлу.
Центральною темою пісні є віра автора у кінець війни та повернення до мирного життя, де кожен зможе знову знайти себе. Віра в покоління, яке виросте свідомим та небайдужим до свого коріння і історії, відіграє ключову роль у цій пісні. Лірика підкреслює необхідність пам'ятати історичні уроки та вміння розрізняти моменти, коли потрібно протистояти злу.
Автор висловлює віру в незламність українського народу, порівнюючи його з монолітом, який творить Бог. Таке порівняння підкреслює непохитність, силу та єдність народу перед обличчям випробувань. Віра в перемогу України та розвиток української літератури є ще однією важливою нотою цього твору, що підкреслює значення культури та мови в боротьбі за національну ідентичність.
Автор також вкладає в пісню віру в світле майбутнє, де свобода стає синонімом слова Україна, і віра в те, що навіть у найтемніші часи можна знайти сили для боротьби та відстоювання свого. Ця пісня - це не лише вираз особистих переживань автора, але й загальнонаціональний заклик до віри, надії та боротьби за краще майбутнє. Вона стає гімном незламності та непереможності духу, який живе в серці кожного, хто вірить в світле майбутнє своєї землі та свого народу.