Пісня "Увздовж південних схилів серед пісків в’язких" виконавців Epolets & Хейтспіч розгортається на тлі метафоричного пейзажу, де південні схили, в’язкі піски та безмежні поля стають символом безкрайнього простору для боротьби та випробувань. Лірика пісні пронизана мотивами болю, знищення та неминучої зміни, що нависла над світом. Співаки розмірковують про хворобу, яка в'їдається у життя, привносячи біль, але водночас підкреслюють, що саме цей біль є каталізатором змін, що приведе до очищення через вогонь.
У середній частині пісні акцент зміщується на ідею боротьби, яка набуває особливої актуальності та стає головним драйвером дій. Люди, які раніше не мали сенсу життя, знаходять його у помсті, стаючи носіями нової ідеї і перетворюючись на людей іншого часу. Автори підкреслюють незворотність змін, які відбуваються у світі, і неминучість нової реальності, яка вже не буде схожою на ту, що була до цього.
Завершується композиція роздумами про ставлення до життя та смерті в умовах, коли навколо панує руйнація та хаос. Палаюче небо та чорна земля, що згадуються у пісні, символізують не лише руйнування, але й момент переосмислення цінностей, коли смерть уже не здається такою страшною порівняно з тим, що дехто вважає життям. Це пісня про пробудження, жертву та надію на переродження через випробування болем і вогнем.