У пісні "Так як було вже ніколи не буде" виконавців Epolets & Хейтспіч розкривається глибока тема змін, які незворотньо відбуваються в житті та світі навколо нас. Автори рефлексують над втратами, які приносить час, та невідворотністю змін, які трансформують особистісні орієнтири та суспільні взаємовідносини.
Метафора палаючого неба та чорної землі, яка звучить у приспіві, символізує катарсис через руйнування та очищення від минулого. Повторювані заклики "Палай, палай!" не тільки викликають образи руйнації, але й переродження з попелу, наголошуючи на неминучості змін та нових початків.
Зміст пісні поглиблюється завдяки висвітленню ідеї боротьби як нового сенсу життя для тих, хто раніше міг її шукати. Ця боротьба виходить за рамки фізичного протистояння, набуваючи глибинного філософського змісту. Автори наголошують, що такі зміни є не тільки зовнішніми, але й внутрішніми, трансформуючи індивідуальну свідомість та колективну ідентичність.
В кінцівці пісні робиться акцент на прийнятті нової реальності, де минуле вже не може бути відновлене. Ця ідея виражена у рядках про неможливість повернення до того, як було раніше, і необхідність змирення з цим як з новою фазою існування. Пісня закликає до осмислення пережитого, прийняття незворотності змін та відкритості до нових можливостей, що виникають з попелу минулого.