Пісня "Життя якій дарує біль" виконавців Epolets & Хейтспіч відкриває перед нами картину болю і руйнування, яка одночасно є і даром, і прокляттям. Текст занурює слухача в атмосферу безкінечної боротьби, де життя постійно випробовує нас на міцність, даруючи біль, яка в кінцевому підсумку може знищити самого носія цієї болі. Але з цього вогнища болю та страждань виростає ідея відродження, зображена через образи вогню та золи, що залишається після паління.
Образи південних схилів, в’язких пісків та безмежних полів вводять нас у світ, де природа сама по собі відображає боротьбу за виживання. Тема боротьби за актуальність ідеї, за новий сенс життя, який народжується з попелу старого, пронизує кожен рядок. Пісня відображає еволюцію суспільства та індивідуума, що відбувається через призму болю та втрати, але також і через надію на зміну.
Автори звертаються до ідеї, що в умовах катастрофи та руйнувань, коли світ "перейшов у нову фазу" і "повністю змінився", люди знаходять у собі сили переосмислити власне існування. Сприйняття смерті та життя трансформується; страх смерті відступає перед обличчям втрати сенсу існування. Так, життя, яке "дехто називає життям", втрачає свою цінність у порівнянні з вищою метою, ідеалами, за які варто боротися.
В цілому, пісня є гімном переродженню через випробування, символом того, як із глибини відчаю та розрухи може вирости новий сенс, нове розуміння життя. Вона закликає не здаватися перед обличчям біди, а знайти в собі сили для переродження, для боротьби зі злом, яке, зрештою, лише утверджує нашу волю до життя та змін.