У цій пісні зображується діалог між зозулею та березою, який несе в собі глибокий символічний зміст. Зозуля, втілюючи птаха, що традиційно асоціюється з передвісниками змін, звертає увагу на понівечений стан берези, символізуючи український народ і його страждання від зовнішньої агресії. Береза, у свою чергу, відповідає, що її понівечений стан - результат нападу ворога, що метафорично представляє руйнування та біль, спричинені війною.
Проте пісня не закінчується на ноті відчаю. Зозуля передає березі послання надії, закликаючи не плакати за країною, адже прийде час перемоги та відновлення. Це послання уособлює нескорений дух українського народу, його віру у краще майбутнє, де мир та спокій замінять біль та руйнування.
В останньому рядку пісні звучить оптимістичний акорд: пташка (можливо, та сама зозуля або інша птаха, символізуючи відновлення природного порядку) проголошує, що Україна перемогла агресора. Це символізує відновлення суверенітету та незалежності, а також відданість ідеалам свободи та самовизначення. Пісня відображає не тільки боротьбу, але й міцність духу, спроможність до відновлення та віру в перемогу, що є важливими елементами національної ідентичності.