Пісня, яку виконують KAMALIYA та Paul Hank, відображає глибокий біль та страждання, спричинені війною. У перших рядках автори виражають біль та відчай, що народжуються з розуміння руйнування та хаосу, котрі охопили їхнє місто. Вони говорять про безвихідь і бажання залишитися на своїй землі навіть за ціною перетворення на фантомів, наголошуючи на непохитній волі до боротьби та виживання у воєнний час.
Далі пісня занурюється у зображення жахів війни, де виживання стає щоденним випробуванням, а кожен день приносить нові втрати та страждання. Незважаючи на це, в ній звучить надія на свободу, на краще майбутнє для України, де зникне біль та смуток, а міцні обійми рідних людей стануть символом відновлення та єдності.
Останні строфи пісні містять гостру критику окупантів і їхніх злочинів, висміюючи їхню поведінку та моральні цінності. Це яскраво виражено у контрасті між жахами війни, які переживає український народ, та поверховими проблемами окупантів, такими як закриття бутиків. Пісня закликає до боротьби та висловлює презирство до ворогів, наголошуючи на відмінності між цінностями українців та окупантів. Завершується вона настроєм рішучості та непохитної віри в перемогу.