Ця пісня відображає захоплення та обожнювання співака красою і силою української жінки, яку він порівнює з персонажами з коміксів і чудесами світу, підкреслюючи її неперевершеність. У першому куплеті описується враження, яке жінка справила на нього своєю красою та харизмою, метафорично називаючи її коси "зброєю" і згадуючи її неземні риси, які викликають у нього музику в голові, порушуючи мир його думок.
Далі співак розкриває свою готовність подолати будь-які перешкоди, щоб бути поряд з нею, навіть якщо це на мить. Він згадує природні стихії, які він готовий зустріти на своєму шляху до неї, підкреслюючи її винятковість та важливість для нього.
Особливу увагу в пісні приділено національній ідентичності цієї жінки - вона українка, що виступає як її "супер сила". Це пояснюється не лише її зовнішньою красою, але й внутрішньою силою, незалежністю та доблестю, що робить її справжньою героїнею в очах співака.
В останніх рядках пісні містяться елементи українського фольклору, що додають пісні особливого національного колориту. Фрази "Ой, Люлі-льолі-льолі" занурюють слухача в атмосферу української культурної спадщини, водночас підкреслюючи емоційний зв'язок між співаком та об'єктом його захоплення. Це підсилює ідею, що краса та сила української жінки є не лише в її вигляді, а й у її здатності надихати та викликати глибокі почуття.