Артем ЛоікСловом Підпалюю Минуле І Його Золу

Текст пісні Артема Лоіка "Словом підпалюю минуле і його золу" переповнений глибоким змістом і емоціями, відображаючи шлях переосмислення та пошуку ідентичності. У перших рядках автор заявляє про свою непричетність до радянського минулого та асоціацію з українськими національними героями, такими як Степан Бандера. Це ствердження власної ідентичності та відкидання чужих цінностей.

Далі він описує вплив російської культури, який відчував на собі, зокрема через музику, фільми та літературу. Згадує про неусвідомлену асиміляцію, яка проникала в кожен дім та змінювала свідомість людей. Це опис переходу від культурного захоплення до розуміння його руйнівного впливу.

В тексті пісні відчувається зміна тональності, коли автор переходить до опису війни. Він говорить про тих, хто довго мовчав або не діяв рішуче, але через війну змушений прокинутися та визначити свою позицію. Саме війна стала тим каталізатором, який змусив переосмислити власні цінності та вибрати сторону.

У фінальній частині пісні Лоік говорить про важливість пам'ятати минуле, але не дозволяти йому визначати майбутнє. Він закликає до дії, наголошуючи на тому, що кожен має внести свій вклад у боротьбу за свободу та незалежність. Слова пісні стають метафорою особистого та національного відродження, де кожен крок вперед є кроком до самоідентифікації та самовизначення. Ця пісня — не лише про особистий досвід автора, але й про загальну історію боротьби за свою країну та свою ідентичність.