Пісня Артема Лоіка "Вже наступного дня наші сили позиції знову відбили" за участю Абіє, пронизана глибоким змістом та емоціями, відображає трагічну, але героїчну реальність війни. Ліричний герой звертається до побратимів, які поклали свої життя за захист рідної землі, висловлюючи їм подяку та обіцянку пам'ятати їхній подвиг. Пісня описує сцени боїв за оборону села під Ізюмом, де група з чотирьох снайперів, незважаючи на перевагу ворога в чисельності та зброї, стійко захищає свої позиції.
Текст занурює слухача в атмосферу відчайдушної боротьби та непохитної віри в перемогу. Через призму особистої історії снайперів розкриваються мужність, жертовність і безмежна любов до Вітчизни. Ці воїни, об'єднані спільною метою, попри величезні втрати, продовжують боротьбу, залишаючись вірними своєму обов'язку до кінця.
Автор не лише вшановує пам'ять загиблих, але й наголошує на важливості пам'яті та визнання героїзму живих та впалих захисників. Пісня закликає не забувати про ціну свободи та готовність до жертв заради майбутнього своєї країни. Таким чином, вона стає не лише художнім висловом, а й могутнім нагадуванням про необхідність берегти та шанувати кожне миттєвість миру, здобуте неймовірними зусиллями та жертвами. Пісня виступає як вічний символ незламності духу та пам'яті про тих, хто віддав своє життя за мирне майбутнє своєї країни.