У цій пісні артист виражає глибокі почуття та роздуми про військових героїв, що повертаються додому. З використанням метафор і символічних образів, пісня намагається передати складність воєнного досвіду та вплив, який він має на тих, хто залишається вдома.
Перші рядки говорять про людей, які йдуть, можливо, на війну, з натяком на глибокі, невимовні переживання в їхніх очах, які можуть бути невидимими для звичайного спостерігача. Автор звертається до Бога, запитуючи, чи бачив він те, що довелося побачити цим людям, що вони відчули. Це підкреслює віддаленість їхніх досвідів від повсякденного життя.
Рефрен "Герої повертаються додому" несе в собі відчуття полегшення і радості, але також і глибоку вдячність за тих, хто повертається живим. Повторення слова "герої" наголошує на їхній мужності та жертві.
Останні рядки показують контраст між динамічними подіями війни та статичністю повсякденного життя, де автор стоїть "мов приросла до бруківки", символізуючи можливо очікування чи бездіяльність, але в той же час глибоке осмислення та емоційний зв'язок з тими, хто воює. Ця протилежність підсилює відчуття віддаленості від військового досвіду, але водночас близькість та залученість до його наслідків.
Загалом, пісня є потужним нагадуванням про ціну війни, жертву героїв, та вплив, який це має на індивідуальні та колективні досвіди суспільства. Автор використовує особисті відчуття та загальнолюдські запитання, щоб наблизити слухача до глибини цих переживань.