Ця пісня відображає глибокі почуття та емоції, пов'язані з поверненням героїв додому. Вона починається з опису маршу героїв, які повертаються, з акцентом на їхню непохитність та внутрішню силу, що виражається через "серце, що грима у грудях" і "глибину в очах", яку не можна побачити. Ці рядки підкреслюють невимовні переживання та випробування, через які пройшли герої, запитуючи, чи здатні ми, чи навіть вищі сили, усвідомити глибину їхніх відчуттів.
У пісні лунає звернення до Бога з питанням, чи бачив Він те, що бачили герої, чи відчував те, що відчували вони, що надає пісні універсального виміру - вона торкається питань людської стійкості, жертв та життєвих боротьб.
Основний мотив - повернення героїв додому, яке викликає сильні емоції в серцях тих, хто їх чекає. Радість зустрічі змішується з гордістю та вдячністю за їхню хоробрість та самопожертву. Також пісня торкається теми внутрішнього світу тих, хто чекає на повернення героїв, їхніх надій, болю від розлуки та страху за життя близьких.
Завершується пісня образом нерухомої фігури, що стоїть на бруківці, символізуючи всіх, хто чекає повернення героїв. Вона описує глибокий внутрішній світ людини, яка намагається впоратися зі своїми емоціями та думками, які настільки сильні, що ні вітер, ні час не здатні їх розвіяти чи зменшити. Цей образ залишає сильне враження непохитності духу та непереможності любові до близьких.