У пісні виконавця SKOFKA розкривається тема особистої відданості та пристрасті до музики, яка для автора є не просто хобі, але й способом вираження себе, ліками від болю та джерелом внутрішньої сили. Він описує свій шлях до успіху як повільний, але усвідомлений, вкладаючи у свою творчість не тільки майстерність, але й частинку душі. Так, музика стає для нього способом самовираження і медитації, що дозволяє знайти гармонію із собою та світом.
Автор також згадує своє життєве оточення, в якому не обходиться без темних сторінок, таких як насильство, несправедливість, і звичайні життєві труднощі. Пісня відображає його бажання не втрачати зв'язок із реальністю, знаходити в собі силу протистояти викликам і йти вперед, долаючи перешкоди. Метафори політу, які використовуються в тексті, символізують стремління до свободи, досягнення своїх цілей та відмову від компромісів з власною совістю.
Наприкінці, повторення слів "НУМА НУМА є" може бути інтерпретовано як виклик звичайності, вираження радості й енергії, яку приносить музика. Це вигук, що уособлює легкість буття та щастя від усвідомлення себе частиною чогось великого, будь то мистецтво, природа або спільнота. В цілому, пісня є гімном персональної сили, що черпається із творчості та віри в себе.