Пісня розповідає про глибоке та суперечливе почуття, яке викликає у головного героя зустріч зі своєю коханою, яку він називає відьмою. Це слово використовується не в буквальному сенсі, а як метафора її чарівної сили над ним. Вона одночасно є джерелом його щастя та болю, здатна приворожити та "зламати крила", але водночас він не може без неї жити.
Головний герой описує свої суперечливі емоції – з одного боку, він хоче бути з нею, називає її своїм світлом, небом, мріє про спільне майбутнє, де ніщо не зможе їх розлучити. З іншого – вона приносить йому страждання, коли стає "колючою" та "нестерпною", змушуючи його хотіти забути про неї.
На закінчення пісні герой доходить до рішення відпустити свою кохану, просить її піти, забрати спогади про себе, адже відчуває, що їхня любов вже не може бути відновлена. Він усвідомлює, що кохання, яке вони мали, перестало існувати, і єдиний вихід – це розлучитися, незважаючи на те, що вона залишиться в його серці назавжди як відьма, яка приворожила та не відпустила його. Це історія про біль втрати та спробу відпустити минуле, щоб продовжити жити.