У цій пісні YARMAK описує сцену історичного бою, де українські захисники стикаються з ворожою ордою, яка наступає на їхні землі. Початкові рядки пісні змальовують картину поля бою, де земля охоплена вогнем, а ворог, виходячи з боліт, намагається прорвати оборону. Але вони не знають, що на цій землі їх чекає лише смерть, адже сила українського народу не в зброї чи фортецях, а в серцях і духах його воїнів.
Опис продовжується образами арійських лицарів, які встають на захист своєї землі, та вказує на допомогу вищих сил - Богів предків, які ведуть за собою українських воїнів у битві проти ворога. Підкреслюється воля і сила духу захисників, готових до останнього битися за свою землю.
Далі в пісні ідеться про непереможність і незламність українського народу, що навіть перед обличчям смерті здатен до останнього дихання обороняти своє. Ворог, незалежно від його численності та сили, не зможе підкорити вільний дух українців. Заклик до предків, що повстають з землі для захисту своїх нащадків, символізує вічну боротьбу за свободу.
У фінальній частині пісні акцент робиться на нескореність українського народу, готовність до боротьби і здатність протистояти будь-якому ворогу. Використання образів історичних символів і героїв, таких як запорожці і полк Азова, підкреслює неперервний зв'язок між минулим і сучасністю в боротьбі за незалежність і свободу України. Ця пісня є гімном мужності, волелюбства та нескореності українського народу.