Ця пісня розкриває глибокі емоційні переживання особи, що зазнала численних мандрівок та зустрічей, але найбільше прагне повернення до місця, де вона відчуває справжнє коріння і щиру любов. Метафора "Мої ноги ходили по різних дорогам" відображає пошук і досвід, які супроводжують кожного у житті, а "Моє серце кричало піснями" може символізувати глибокі емоційні вибухи, які важко висловити словами.
Ліричний суб'єкт висловлює сильне бажання повернутися до місця, що асоціюється з домашнім затишком, щирістю та любов'ю - "Повернутись в край Де цвіте розмай". Тут згадується не лише фізичне бажання повернутися додому, але й емоційна потреба в знаходженні власного місця у світі, де можна по-справжньому "Посміхнутись долі".
Останні рядки підкреслюють універсальне почуття невизначеності та пошуку, що властиве кожній людині - "Ти незнаєш де будеш? кого покохаєш". Це підкріплюється сподіванням на знайдення власного шляху до місця, де людина може відчути себе цілісною і де вона отримує безумовну любов та прийняття. Повторення хору наголошує на глибокому бажанні ліричного героя знайти місце, де він може по-справжньому почуватися вдома, в краю, "де повно любові".