У цій пісні PARFENIUK виражає глибоке почуття любові та вдячності до своєї коханої. Він починає з опису того, як він прагне бути поряд з нею, обіймати її, цілувати від голови до ніг, що символізує його всепоглинаюче почуття любові. Незважаючи на фізичну відстань між ними, що іноді виникає, він відчуває спокій у серці, знаючи, що вона є його справжнім домом і вказівкою.
Він згадує про те, як їхня відсутність одне від одного навіть на короткий час викликає у нього велике почуття туги, наголошуючи на силі їхнього емоційного зв'язку. Артист підкреслює, що кохана надихає його своєю вірою, мріями та простими радощами повсякденного життя, як-от її уміння готувати борщ, що для нього стає виявом глибокої любові та домашнього затишку.
Пісня завершується висловлюванням щирої подяки за постійну підтримку та віру в нього, а також вираженням надії, що його почуття будуть взаємними. Він мріє, щоб кохана зрозуміла глибину його почуттів і те, наскільки він її цінує. Заклик тримати за неї "кулачки", щоб все, про що вона мріє, збулося, відображає його бажання бути опорою та захистом для неї. Ця пісня є відданістю незмінній любові, вдячності та глибокому бажанню бути поряд з коханою незважаючи на все.