У пісні "Я кохаю тебе так міцно" Нікіта Кісельов звертається до об'єкта своїх почуттів із глибокою пристрастю та ніжністю. Він просить не залишати його самотнім у холодній темряві, виражаючи бажання залишитись поруч з коханою людиною, навіть якщо на короткий час. Ця прохання супроводжується образом гри на гітарі, що додає атмосфери романтики та особливої близькості.
Ліричний герой описує своє кохання як космічне, підкреслюючи непереможну силу та глибину своїх почуттів. Він говорить про фізичну притягальність та духовну єдність із коханою, що підсилюється образами зірок і холоду великих міст. Таке порівняння показує контраст між внутрішнім теплом почуттів та зовнішнім світом, що сповнений холоду та відстаней.
Звернення до коханої не залишати ліричного героя самого з його "тінями" та "беграундами" розкриває глибоку вразливість та потребу в емоційній підтримці. Автор використовує образи, які підкреслюють нерозривну зв'язок між двома серцями, мов в'язання душ "канатами", що є символом міцної та незламної відданості.
У кульмінаційній частині пісні почуття висловлюються через образ "зоряного сяйва", що тане на губах, символізуючи ніжні моменти близькості та єднання. Це сяйво, що зливається з коханням ("love"), стає метафорою вічності та безмежності почуттів, що перевищують будь-які межі реальності та фізичної відстані. Таким чином, пісня виражає ідею непохитного та всепоглинаючого кохання, що об'єднує закоханих незалежно від обставин.