Пісня "Не бачились напевно цілу вічність" у виконанні DEMCHUK занурює слухача в глибину складних відносин, втраченого зв'язку між двома людьми, які, можливо, колись були дуже близькими. Ліричний герой звертається до когось з проханням поділитися тим, як справи, наголошуючи на болючому досвіді віддаленості та втрати, символізованому ножами, які він "дістав із спини". Ця метафора вказує на зраду або глибокі розчарування, які герой пережив у цих відносинах.
В тексті пісні відчувається глибока ностальгія та бажання знову знайти втрачене з'єднання, незважаючи на розлуку та розбіжності, що склалися між ними. Образ "вайбу зими посеред літа" виражає контраст між бажаним та реальним, теплом минулих спогадів та холодом сучасної відсутності взаєморозуміння. Автор розмірковує про кохання як про "хворобу", шукаючи тимчасове полегшення від болю, що є свідченням його внутрішньої боротьби.
У пісні присутній мотив зцілення часом, але з одночасним усвідомленням, що поруч "все ж не та ще". Це вказує на складність забування минулого та переходу далі, на неможливість повністю відновити душевний спокій. Ліричний герой просить не дозволяти йому згадувати "її ніжне", що може вказувати на біль та солодкість спогадів, які водночас притягують і мучать його.
Загалом, пісня є виразом складних емоцій, пов'язаних з розставанням, втратою близькості та спробами зцілення розбитого серця. Через свої тексти, DEMCHUK відкриває двері в інтимний світ ліричного героя, запрошуючи слухача разом пережити цей біль та надію на зцілення.