Пісня "Кохати до нестями прямо й до сонця" у виконанні ZLATA OGNEVICH – це ліричний вираз незгасимої, безкомпромісної любові, яка не знає меж та обмежень. Ліричні герої пісні відчувають глибоке та всепоглинаюче почуття один до одного, здатне подолати будь-які перешкоди. Вони готові йти разом до краю землі, об'єднані нерозривним зв'язком та вірою в вічне кохання.
У пісні часто повторюється мотив непохитної віри в любов, яка існує як на небі, так і на землі. Любов зображена як сила, що дає змогу "світити" та підійматися високо над землею, літаючи між хмарами від щастя. Це почуття є особистісним і глибоко інтимним, не призначеним для "чужих очей", але здатним наповнити життя неземною радістю та світлом.
Фраза "мон амі, мон амі", що в перекладі з французької означає "мій друг, мій друг", надає пісні особливу ніжність та інтимність, підкреслюючи глибоку емоційну зв'язаність між партнерами. Це вираження стає символом того, як герої пісні сприймають один одного не лише як коханих, а й як найближчих друзів та супутників життя.
Загалом, пісня є гімном справжній, безмежній любові, яка трансформує життя, надихає на подвиги та змушує серця битися в унісон, долаючи будь-які випробування разом. Це поетична медитація на тему вічних почуттів, що об'єднують двох людей у непорушний союз серця та душі.