У цій пісні Zlata Ognevich звертається до мотивів безкінечної відданості та вічної любові, що не знає меж. Вона розповідає про двох закоханих, які знаходять у своєму почутті силу та натхнення, стаючи для один одного опорою і джерелом світла в цьому світі. "Лишились тільки ми, Зникають всі сліди, Ми долею обрані" – ці рядки наголошують на їхній унікальності та виборі долею, подаючи їхню любов як доленосну і неповторну.
Слова "Мій назавжди, тільки я і тільки ти" підкреслюють ідею безмежної вірності та обіцянку бути разом попри все. Авторка обіцяє вірити в любов не лише на землі, а й на небі, символізуючи її вічність та всепроникність. Любов у пісні представлена як сила, що дозволяє літати високо в хмарах і сяяти один для одного, навіть з висоти небес.
Згадка про "не для чужих очей вирують пристрасті" та "моїх ночей неземних" говорить про глибоку особистісну і інтимну сторону їхніх відносин, яка залишається тільки між ними. Це підкреслює ідею, що справжнє почуття відбувається на рівні душ, далеко від сторонніх очей.
Використання французького виразу "Мон амі, мон амі", що перекладається як "Мій друг, мій друг", надає пісні ще більшої ніжності та особистості, підкреслюючи теплі та довірчі стосунки між закоханими. Ця пісня є виразом непохитної віри в любов, що перевищує всі випробування та труднощі, віддзеркалюючи її як основу для справжнього щастя та задоволення в житті.