Сергій БабкінІ Кинув Якомога Далі За Двір

У цій пісні Сергій Бабкін висловлює глибокі роздуми про біль, втрати та мрії про краще майбутнє. Він бажає мати силу змінити світ, вилікувати душі та повернути невинність і чистоту людям, які втратили її під тиском життєвих випробувань. Образ Прометея, який зібрав вогонь у долоні та кинув його далеко, символізує бажання розпалити в серцях людей віру, любов та мир.

Війна, як згадується в пісні, розриває душу, але є і віра у спільну мрію, у велику, непохитну силу, яка може об'єднати та захистити. Це мрія про непорушність духу та незламність перед обличчям випробувань.

Автор також говорить про плин часу, про неминучість ранку після ночі, про відновлення та надію, що приходить із розумінням, що після темряви завжди наступає світанок. Він прагне бути ближче до коханої людини, до мрії, до перемоги, яка є для нього світлом у темряві, сенсом життя в цей складний час.

Пісня є виразом глибоких почуттів, мрій і сподівань автора, його бажання знайти світло в темряві, віру в майбутнє, незважаючи на всі випробування та труднощі. Вона закликає до єдності, віри та непохитності духу у боротьбі за краще майбутнє.