Ця пісня є вшануванням пам'яті тих, хто віддав своє життя за свою країну та ідеали. Вона описує глибоку скорботу і одночасно гордість за тих, хто загинув молодим, ставши героями. Через образ вітру, що підіймає в небо дим, автор передає відчуття втрати та вічної пам'яті, підкреслюючи невмирущість духу героїв, які об'єднуються з природою та стають частиною історії та пам'яті живих.
У рефрені, де згадується прохання "Очі заплющ мені брате", проглядається готовність до самопожертви та визнання неминучості зустрічі зі смертю в боротьбі за вищі цілі. Це вираження близькості між тими, хто залишається живим, і тими, хто відходить, а також символічний жест довіри і прощання.
Окрім трагедії та горя, пісня випромінює непохитну рішучість і силу духу, які спонукають встояти та продовжувати боротьбу. Вона говорить про важливість пам'ятати і цінувати тих, хто боровся за свободу та незалежність, підкреслюючи, що пам'ять про героїв є вічною та єднає покоління. Через образи міцності, як у гір, автор підкреслює непереможність духу нації, яка стикається з випробуваннями. Пісня є даниною поваги та вдячності тим, хто зробив найвищу жертву, віддавши своє життя за свободу і майбутнє своєї країни.