Ця пісня виражає глибокі емоції та відчуття, пов'язані з втратою, пам'яттю та нескореністю духу. Вона починається з образу вітру, що підіймає дим до неба, символізуючи душі загиблих героїв, які пішли з життя молодими, але залишилися в вічній пам'яті та шані. Цей повторюваний мотив слугує як рефрен, що нагадує про неперервну пам'ять живих про тих, хто віддав своє життя за свободу та ідеали, які вони вважали правильними.
В центрі пісні - розповідь про готовність боротися та протистояти, незважаючи на загрозу смерті та розлуку з близькими. Є згадка про "подарунок ворогам" - акт самопожертви, що символізує високий ступінь самовідданості та відваги. Такі слова як "моя мати не плач", "Бог не 'палач'", та "м'яч забере як закінчиться матч" відображають сприйняття смерті як невідворотного елементу боротьби, але не кінця всього, а лише переходу в іншу реальність, де існує справедливість.
Особливо важливим є рядок "Карбується правда і слава, і сила, і воля", який підкреслює, що ідеали, за які ведеться боротьба, стають невід'ємною частиною ідентичності нації. Ці слова говорять про формування національної свідомості через випробування війною, болем втрати та непохитною вірою в перемогу. Попри "море горя", існує непохитна віра в те, що сила духу та єдність зможуть подолати будь-які випробування.
Пісня закінчується так, як починалася, звертаючись до мотиву вітру, що підіймає дим - символу вічної пам'яті та шани героям, що віддали своє життя за вищі ідеали. Це створює відчуття циклічності боротьби та пам'яті, наголошуючи на тому, що жертви не марні, а є основою для майбутнього покоління.