Ця пісня відображає глибокі емоції та досвід людини, яка втратила кохання, але все ще перебуває під великим впливом спогадів про цю людину. Виконавець описує неперевершену красу очей коханої, яка для нього є втіленням ідеалу, контрастуючи з повсякденним уявленням про те, що ідеальне не існує. Цінність цих моментів та їхня втрата роблять його світ менш кольоровим, наповнюючи його життя болем і темрявою.
Автор пісні ділиться своїм відчуттям абсолютної втрати, коли здається, що без коханої людини життя втрачає свій сенс, а кожен день стає лише гіршим. Емоційна залежність від коханої настільки велика, що порівнюється з необхідністю дихати, а відсутність цієї людини сповільнює час та робить реальність непереносною.
Співак висловлює свою потребу в підтримці та розумінні з боку втраченої коханої, намагаючись знайти відповідь на питання, скільки ще емоційних переживань і творчих спроб буде потрібно, щоб перебороти це відчуття втрати. Він говорить про свою втому та вагання, які можуть наповнити ще два альбоми, що свідчить про глибоку та тривалу боротьбу з власними почуттями.
У підсумку, пісня є виразом суму, ностальгії, та спробою знайти сенс у житті після втрати кохання. Вона зображує внутрішні переживання людини, що стикається з великим емоційним болем, який перетворює кожен день у випробування. Це історія про любов, втрату та пошук сили для подолання болю.