Пісня "Рівень мого стресу зростав" виконавця Після Дощу розкриває історію людських стосунків, зосереджуючись на внутрішніх переживаннях головного героя. Вона починається з зображення ідеальних моментів спільності: танці до ранку, безкінечні розмови очі в очі, щирі посмішки та дарування нематеріальних цінностей. Таке начало має на меті показати глибину почуттів та бажання героя бути повноцінною частиною життя коханої особи.
Однак, на противагу цим ідеалістичним мріям, наступні рядки пісні розкривають реальність стосунків, де головний герой відчуває себе лише засобом для розваги, не більше ніж інструментом для задоволення потреб іншої особи. Фраза "Рівень мого стресу зростав" слугує як рефрен, що відображає наростаючу напругу та фрустрацію героя, який усвідомлює, що його цінності та потреби ігноруються.
Звернення до співрозмовника з пропозиціями про різні способи проведення часу разом і подальше осмислення свого місця в цих стосунках веде до усвідомлення, що бути потрібним лише для розваги — це не те життя, на яке він сподівався. Пісня завершується прийняттям реальності стосунків, але залишає відчуття невирішеності та очікування змін.
"Рівень мого стресу зростав" є рефлексією на взаємини, де одна сторона більше інвестує емоційно, ніж інша, висвітлюючи складність і неоднозначність людських зв'язків. В кінці пісні слухач залишається з розмірковуваннями про важливість взаємної поваги та взаєморозуміння у стосунках.