У цій пісні KIRA K`YANTI розкриває глибокі емоції та відчуття, викликані втратою близької людини. Вона звертається до коханого, запитуючи, чому він вирішив залишити її, чому залишає її в самоті. Її слова повні болю та розпачу, вона не розуміє, чому коханий не може відчути її страждання та чому він вибрав мовчання.
Авторка співає про глибоку пригніченість та спустошеність, яку вона відчуває внаслідок його відходу. Її серце переповнене болем від самотності, і вона звертається до небес, шукаючи відповіді та втіху в алкоголі. Вона не може зрозуміти, чому її коханий обрав мовчання, і чому йому, здається, байдуже до її страждань.
Зауваження про те, що все у її житті, ніби проти неї, та сум, який відчувається навіть у вітрі за вікном, підкреслює її відчуття ізоляції та відчуженості. Вона готова прийняти своє горе, але її душа все ще прагне бути з коханим. Пісня закінчується повторенням заклику не мовчати та залишитись, що відображає її надію та відчайдушне бажання відновити зв'язок, не дивлячись на всю біль та самотність, яку вона відчуває.