Текст пісні, який ви навели, можна трактувати як глибоке роздумування про самотність, очікування, та силу спогадів. У першому рядку "Дихає місто, в якому так тиснуть Люди однаково різні Не вистачить кисню Як мрію не здійсню" співак звертає увагу на відчуття обмеженості та душності, що може символізувати емоційні труднощі чи перешкоди на шляху до мрії.
У наступних рядках "Змерзлі сховаю геть руки І серця хвилюючі стуки Гудків телефонних сполуки Вночі Від довгої розлуки" мовиться про фізичну та емоційну віддаленість, про чекання та тугу за близькими, що ще більше підкреслюється нічною порою.
"Чекай, як кусатимеш губи Щоб інші не чули, чекай кого любиш Коли душа не на місці Хтось рано чи пізно Прийде Того звісно Чекай яй яй яй" - це заклик до терпіння та віри в те, що розлука з коханою людиною закінчиться, і вона повернеться. Метафора кусання губ символізує стримання емоцій, таємницю своїх почуттів.
Останні рядки "Заслони тут штори, заспівай їм соло Нехай кожне твоє вирване слово Залізе на дно душі, під корінь споришів У спогади яскравіші" говорять про потребу висловити свої емоції, про спів і слова, які здатні проникнути глибоко в душу, нагадуючи про яскраві спогади та моменти, які зігрівають серце. Це наголошує на терапевтичній ролі мистецтва і спілкування, здатності слова лікувати та надихати.