Пісня "Забуваю, витираючи знов сльози рясні" виконавців Golubenko, Sadsvit відображає глибокі емоції та переживання, пов'язані зі втратою близької людини. Ліричний герой звертається до спогадів про дотики та поцілунки коханої особи, які залишили незабутній слід в його серці. Незважаючи на спроби знайти недоліки в згадуваній людині, він не може витіснити її образ з пам'яті, що символізує нездоланну тягу та нерозривний зв'язок між ними.
В пісні також проглядається мотив невпинного часу, який несе зміни, але не може змити спогадів та емоцій, пов'язаних із минулим. Ліричний герой висловлює надію, що їхні шляхи знову перетнуться, та обіцяє не забувати про кохану особу, незалежно від пройденого часу і відстаней між ними. Він сприймає своє життя як диво, наповнене піснями і емоціями, які відбиваються у його серці через сльози, що є вираженням болю та любові одночасно.
Кульмінацією твору є заклик відкинути всі формальності та дозволити собі відчувати та переживати емоції, які приходять зі спогадами про минуле. Це відображає бажання ліричного героя залишатися на зв'язку з минулим, незважаючи на існуючі в житті розбіжності та зміни. Пісня передає важливість збереження спогадів та значення любові у житті людини, що стає її опорою та джерелом натхнення.