Ця пісня розкриває тему ностальгії за минулими стосунками, коли людина все ще знаходить в своїх спогадах відчуття, що були пов'язані з колишньою любов'ю. Використовуючи образи дотиків та губ, які "лишають опіки", автор передає інтенсивність і глибину емоцій, які він відчував, підкреслюючи, що ці відчуття продовжують жити в його пам'яті.
У пісні також йдеться про спроби знайти недоліки в минулих стосунках, можливо, щоб полегшити біль розставання, але замість цього знову й знову знаходиться тяжіння до спогадів про коханого. Це свідчить про складність емоційної прихильності та труднощі відпускання.
Пісня також торкається ідеї часу, який "невпинно пливе", і внутрішньої боротьби з ним, намагаючись зберегти спогади та емоції, пов'язані з минулим. Відсилання до "диво-пісні" може символізувати яскраві та незабутні моменти в житті, які залишаються з нами навіть після їх завершення.
У кінцевій частині пісні мова йде про бажання відкинути формальності та відірватись від реальності, що може свідчити про спробу знайти утечу від болюсного реального світу через спогади. Однак, незважаючи на зміну тональностей у житті, спогади про "ті дотики" продовжують повертатися, підкреслюючи, що деякі емоції та враження незмінно залишаються з нами.