Текст пісні "А хто ж міг знати що в житті тепер це не фрагменти" виконавиці ROXOLANA ніби веде нас через роздуми про переживання, які спільні для багатьох з нас. Вона згадує моменти минулого, які були сповнені радості, щастя, але й втоми та смутку. Ці емоції зображаються через образ очей - вікон душі, які можуть бути радісними, щасливими, втомленими чи навіть заплаканими. Пісня підкреслює, що всі ці емоції є нормальною частиною життєвого досвіду.
Пісня не лише згадує минуле, а й акцентує на теперішньому, де емоції та враження, які колись здавались лише епізодичними моментами, тепер стають постійною частиною життя. Це може символізувати, як з часом наше сприйняття подій змінюється, і те, що колись здавалося тимчасовим, може отримати нове, більш глибоке значення.
Автор також звертається до спогадів про уста, які "постійно говорили мріям, планам «так»". Це нагадування про втрачену впевненість і оптимізм, які з часом можуть зменшитися чи змінитися. Однак, незважаючи на всі випробування, пісня закінчується на позитивній ноті, обіцяючи, що незалежно від усього, що відбувається, будуть дні, коли очі знову будуть радісними і щасливими, навіть після заплаканих ночей.
В цілому, пісня є рефлексією на тему людських емоцій і досвіду, наголошуючи на важливості прийняття всіх моментів життя, незалежно від того, наскільки вони важкі чи радісні. Це заклик цінувати кожен досвід, який формує наше життя, нагадування про те, що смуток і радість - вічні супутники людини.