Пісня "Не питай чи вірю я в дива" виконавця ТУЧА занурює слухача в інтимний світ внутрішніх переживань, самотності та пошуку розради. У першій частині тексту автор відкриває свою уразливість, зізнаючись у почутті самотності, яке поглиблюється соромом і неможливістю знайти вихід з цього стану. Ця частина пісні відображає внутрішній конфлікт і бажання сховатися від зовнішнього світу, який сприймається як загроза.
Далі текст переходить до рефлексії на тему віри в дива і важливості цінувати життя, навіть коли воно здається невитримно складним. Вислів "Дякуй, що жива. Інколи жива" можна трактувати як вдячність за кожен момент, незважаючи на всі труднощі, що є в житті. Згадка про укриття і тривогу, що "вже мене дістала", підкреслює внутрішню боротьбу з постійним почуттям небезпеки та бажанням знайти спокій.
Закінчується пісня закликом не судити за бажання бути слабким і потребу у співчутті та розумінні. Цей мотив підсилюється повторюваним закликом "А ти собі танцюй, доки я тобі співаю", що може символізувати спробу зберегти легкість і безтурботність навіть у складні часи. Повторення "Данс, данс, данс" акцентує на важливості знаходити промінці світла в темряві, танцюючи навіть тоді, коли душа переповнена тривогою. Таким чином, пісня є глибоким роздумом про самотність, боротьбу з внутрішніми демонами та пошук надії.