У пісні "Закриєш очі і зразу полетиш" виконавця Один в каное мовиться про всепоглинаючу та трохи деструктивну природу любові. Спочатку вона описується як явище, що засліплює та змушує людину стояти на краю прірви, готову зробити крок у невідоме, не замислюючись про наслідки. Любов показана як сила, яка веде за собою, забирає з комфортної зони, віддаляючи від минулого і того, що колись було важливим.
У другому абзаці любов порівнюється з ніччю та сном, символізуючи стан, з якого не хочеться прокидатись, але і в якому неможливо знайти шлях назад. Це створює образ любові як подорожі без повернення, де єдиний вихід - продовжувати падіння, відмовляючись від спогадів про минуле.
В останній частині пісні любов зображена через образи снігу, що заковує серця в "холодний пух", і диму, що вдихається "на повні груди". Це підкреслює її огортальну, але в той же час ледь вловиму сутність. Падіння продовжується як метафора відпущення минулого та занурення в глибини нового, невідомого виміру почуттів, з якого немає шляху назад. Таким чином, пісня відображає ірраціональність, загадковість та всеохоплюючу міць любові, яка перевершує будь-які раціональні обмеження.