Пісня Алени Омаргалієвої "Авжеж авжеж авжеж авжеж" відображає глибокі емоційні переживання людини, яка стикається з втратою близької людини. Відчуття болю та самотності пронизує кожен рядок, підкреслюючи, наскільки важко автору переживати розставання. Це історія про двох, які опинилися на різних життєвих шляхах, живуть в різних світах, де одному холодно, а іншому, можливо, тепло. Втім, незважаючи на фізичну відстань та розрив у стосунках, в серці залишається тепло та спогади про колишню близькість.
Пісня також торкається надії на те, що колись колишні почуття можуть знову з'єднати їх, хоча б на мить, за чашкою кави. Це виявляє бажання не втрачати зв'язок з минулим, з тими, хто колись був невід'ємною частиною життя. Однак разом з надією йде усвідомлення того, що все змінилося і повернення до минулого неможливе, а спроби триматися за нього лише посилюють біль.
Автор висловлює сум за втраченою любов'ю та смуток від усвідомлення того, що вони більше не разом. Попри фізичне розлучення, емоційний зв'язок залишається сильним, а спогади продовжують викликати біль. "Авжеж авжеж авжеж авжеж" - це вираз сподівань, що, можливо, колись вони знову зустрінуться, навіть якщо це буде лише на коротку мить. Пісня - це роздум про складність відпускання минулого, про біль від розставання і про надію на можливе, хоч і малоймовірне, майбутнє відновлення зв'язку.