Ця пісня відображає глибокі почуття та емоційні переживання людини, яка втратила кохану особу. Через слова автор висловлює свою любов та сум за минулими часами, коли вони були разом. Він порівнює свої почуття з вітром та небесами, наголошуючи на невловимості та величі їхньої любові. Згадки про весну символізують відновлення та нові починання, але для автора цей час року лише нагадує про втрату та самотність.
Автор зізнається, що час швидко летить, але його думки і почуття залишаються незмінними. Він висловлює розчарування в тому, що життя минає повз них, немов вони і не були частиною його. Спроби почати все заново "з чистого листа" ускладнюються відчуттям віддаленості, яке порівнюється з роумінгом мобільного телефону - близько, але водночас так далеко.
В кінці пісні автор розмірковує про зміни, що сталися з ними обома. Вони стали "зовсім інакшими людьми", що підкреслює невідворотність змін, які приходять з часом. Попри всі спогади та спроби утримати минуле, життя продовжує йти своїм чередом, залишаючи позаду лише спогади та мрії про те, що могло б бути. Ця пісня - це меланхолійна рефлексія про любов, втрату та необхідність іти вперед, незважаючи на біль розставання.