Пісня "Ми уже не ті" від WELLBOY - це захоплива розповідь про глибокі переживання, національну ідентичність та особистісне переосмислення. У тексті простежується сильний зв'язок з рідною землею та важливість коріння, що є невід'ємною частиною самоідентифікації. Співак звертається до образів, пов'язаних з українською культурою, таких як чорноземи, як символ плідної землі та рідного дому, висловлюючи прихильність та любов до своєї країни.
Лірика пісні відображає загальнолюдські цінності та виклики сучасності, де кожна особистість шукає своє місце та зміст існування. Згадування про традиційні танці, як-от гопак, і менше споживання табаку може символізувати повернення до коренів, до більш здорового і справжнього способу життя, віддаленого від шкідливих звичок та поверховності сучасного світу.
Фраза "Ми уже не ті" може відображати почуття зміни та еволюції, рефлексію про те, як час і обставини змінюють людей, їхні цінності та погляди на життя. Це не лише про індивідуальні зміни, але й про колективну свідомість, яка розвивається у відповідь на суспільні та глобальні виклики.
Заклики до музики, як до засобу, що може "не ламати" та "врятувати", підкреслюють її важливість як форму емоційного та духовного вираження. Музика стає метафорою сили, що об'єднує, лікує та дарує надію, незалежно від обставин.
Таким чином, пісня WELLBOY "Ми уже не ті" є багатогранним твором, що торкається тем самопізнання, зв'язку з рідним краєм, значення традицій у сучасному світі та сили музики як універсального мови людства. Вона відображає бажання знайти справжнє "я" в постійно мінливому світі, підкреслюючи важливість збереження культурної ідентичності та особистісного зростання.