Пісня "Слухай, дядько, не тренди" у виконанні Liana Brooks занурює слухача в серце конфлікту, який розгортається на українській землі, висвітлюючи почуття і ставлення українського народу до військової агресії з боку Росії. У перших рядках пісні говориться про старого чоловіка, який, можливо, символізує російське керівництво з їхніми заявами про швидку перемогу над Україною. Проте, як показує пісня, реальність виявилася зовсім іншою, і замість обіцяної "перемоги", вони зіткнулися з рішучим спротивом українців.
Далі в тексті згадуються конкретні досягнення Збройних Сил України, такі як звільнення Херсона та Харківської області, що служить доказом мужності і сили українського народу. Автор пісні використовує це як аргумент, що Україна продовжить звільнення своїх територій, наголошуючи на непереможності духу нації перед обличчям ворога.
Важливою частиною пісні є висміювання ворога, який, прагнучи завоювати землю, краде побутові прилади, показуючи тим самим малодушність і зневагу до таких дій. Пісня завершується обіцянкою, що українці залишаться непохитними та сподіванням на справедливий кінець для агресора, підкреслюючи непереможний дух нації та її віру в перемогу. Через усі ці елементи, пісня не лише відображає стійкість українського народу, але й висловлює загальнолюдські цінності мужності, справедливості та віри в краще майбутнє.