Пісня "Не зламати нас ніколи а йому все по приколу" у виконанні Liana Brooks передає дух нескореності та відваги українського народу перед обличчям військової агресії. Вона розпочинається з критики агресора, який намагається захопити Київ і палити землю, але зустрічає непохитний спротив. Цей "старий хворий дід", яким символічно названо ворога, очікував швидкої перемоги, але замість цього зазнав поразки.
У наступних рядках пісні йдеться про значні успіхи українських військ, які звільнили значні території, зокрема Херсон та Харківську область, і висловлюється впевненість у майбутньому звільненні Донбасу. Автор пісні підкреслює, що агресор, намагаючись захопити землю, зазнав лише збитків та ганьби, символічно представлених крадіжкою побутової техніки замість обіцяної "слави".
Основний рефрен пісні виражає непохитну стійкість та відсутність страху перед ворогом, підкреслюючи, що українці залишаються незламними навіть у найскладніших умовах, і що справедлива помста настане, коли агресор зазнає поразки.
Далі автор звертає увагу на труднощі, які доводиться переживати цивільному населенню в умовах війни, зокрема на відсутність світла, але наголошує на здатності людей адаптуватися та знаходити шляхи виживання, навіть коли все навколо руйнується. Заключні рядки пісні підкреслюють відвагу та рішучість українських воїнів, які несуть смерть загарбникам і виступають захисниками своєї землі, маючи непохитну віру у перемогу та звільнення від окупантів. Ця пісня є гімном опору, віри в перемогу та єдності народу в боротьбі за свою свободу та незалежність.