Ця пісня відображає внутрішній світ виконавця, його думки та почуття, виражені через метафори та прямі висловлювання. Вона починається з опису повсякденного життя артиста, його бажання залишитись в тренді, підтримувати зв'язок зі своєю аудиторією через соціальні мережі. Нові кросівки та роздуми про публікацію фотографій символізують сучасну культуру споживання та важливість іміджу.
Далі текст пісні переходить до більш глибокого самоаналізу. Виконавець порівнює себе з директором школи серед новачків, підкреслюючи свій досвід та авторитет. Він також говорить про свої взаємини з іншими, про те, як він може бути ніжним, але в той же час злим, що свідчить про складність його характеру.
У наступних рядках розкривається тема самотності та внутрішньої боротьби. Фрази про тягнучі вчора та приємну пустоту пітьми натякають на внутрішні переживання, втому та пошуки сенсу. Виконавець також згадує про свою сприйнятливість до чужих слів, які можуть ранити, але водночас притягувати його увагу.
У пісні також є роздуми про славу та критику. Виконавець вказує на повні кошики похвал і образ з коментарів, підкреслюючи двосторонній характер популярності. Він говорить про своє відчуження, намагаючись знайти себе в цьому світі, де основні орієнтири - музика, крики і смачна їжа.
В заключній частині пісні виконавець знову повертається до теми самотності та внутрішнього пошуку. Він закликає не підходити до вікна під час тривоги та згадує про блекаут, символізуючи моменти втрати орієнтирів. Пісня є глибокою рефлексією на тему самоідентифікації, взаємодії з оточенням та пошуку місця в світі.