Пісня YARMAK "Так і я вже з болотяних бісів настинав голів" відображає глибоку зануреність у славетне минуле, де головним дійовим особам є воїни, що мають захищати свій рід і землю. Ліричний герой пісні сповнений рішучості та готовності до бою, що символізується образами крука, що сів на вівтар, і місяця, який світить грізно. Використання міфологічних образів та символів, таких як меч вогню, подарований богами, і зорі, що стають шатами героя, вносять в пісню елементи епічності та величі.
В тексті присутня тема звернення до предків та богів з проханням про силу та захист. Образи Ареса, Перуна, Богуна підкреслюють зв'язок героя зі світом вищих сил і його місце серед великих воїнів минулого. Метафорично зображена боротьба з ворогами та демонами підкреслює не тільки зовнішні, але й внутрішні випробування.
Останні строфи пісні виражають ідею нескінченної боротьби та непереможності духу героя, який порівнює себе з незнищенними елементами природи. В цьому контексті згадується і Асгард, символізуючи не лише міфічне місце вічної слави, але й метафору кінцевої мети життя воїна. Заклик відчиняти брами іменем світла та роду стає апогеєм виразу готовності захищати свої ідеали та цінності в будь-яких обставинах.
Таким чином, пісня YARMAK є виразом глибокої поваги до воїнських традицій, віри в силу предків і богів, а також нескореності духу людини, готової стояти на захист свого роду та землі. Це гімн непохитної волі та мужності, який надихає на подвиги в ім'я світла та правди.