GoaТа Куди Гляну Подивлюся Не Моя Сторононька

Пісня "Та куди гляну, подивлюся не моя сторононька" у виконанні гурту Go_A відображає глибокі традиції та символізм, що кореняться в українській культурі. Через образи природи, русалок та народних вірувань пісня розповідає про пошук власної ідентичності, зв'язку з природою та пошук домівки, що може бути не лише фізичним місцем, але й станом душі.

Перші рядки пісні малюють образ зеленої діброви та холодної криниці, що є символами чистоти, відновлення та джерелом життєвої енергії. Звернення до криниці з проханням розкрити правду символізує пошук відповідей на важливі життєві питання. "Не моя сторононька" може вказувати на відчуття втрати коріння або відчуження від звичного середовища.

Русалки у пісні виступають не лише як міфічні істоти, але й як символи зв'язку з природою та давніми традиціями. Їх присутність у пісні вказує на нерозривний зв'язок з минулим та природою, а також на внутрішній конфлікт між бажанням залишитись вірним своїм корінням і потребою адаптуватися до нових умов життя.

Повторювані мотиви "рано-рано" з акцентом на новий день, світанок та відновлення символізують надію, початок нового етапу в житті та непереможність духу. Заклики не топтати руту і м'яту біля дому вказують на прагнення зберегти свою унікальність та незайманість особистого простору в контексті ширшої спільноти.

Загалом, пісня є виразом глибокої поваги до природи, традицій та власної ідентичності. Вона закликає до самопізнання, поваги до коріння та прийняття змін як невід'ємної частини життєвого шляху.